ОНО возникает, растет в тебе, развивается без твоего согласия и
остановить его невозможно.
ОНО овладевает тобой полностью и контролирует все твои помыслы.
Животный страх и инстинкты самосохранения естественны для человека.
Это ЧУВСТВО - противоестественно, поэтому душа и тело пытаются ЕМУ
противостоять, сопротивляются как могут...
Но они бессильны. Твой мозг и сердце в унисон диктуют свое.
Твоя душа рвется на части, а тело перестает тебя слушаться.
Как назвать это ЧУВСТВО?
ОНО заполняет тебя, как вода заполняет все впадины и канавы на своем
пути.
ОНО сжигает тебя, как огонь на открытом пространстве сжигает сухую
траву.
ОНО давит на тебя, как давит тяжелая, сырая земля на заживо
захороненного.
И ты начинаешь ощущать себя сточной канавой, выжженной травой, заживо
погребенным.
Как назвать это ЧУВСТВО ?
Может быть ответит тот, кому оно неведомо? Пусть ответит тот, кто
никогда не чувствовал НЕЧТО, что делает тебя свободным и способным говорить все,
что как вулкан вырывается из глубин подкорки и захлестывает тебя эмоциями или
вводит в оцепенение, когда холодеют кончики пальцев, а сердце раненой
птицей бьется о стальные прутья ЭТОГО безжалостного ЧУВСТВА.
Как назвать это ЧУВСТВО?
Если вы назовете ЕГО просто ревностью это будет тривиально.
Если вы скажете, что ЭТО - страх предательства и обмана, вы будете ближе к истине.
Если вы назовете ЭТО разочарованием, я не стану спорить.
Тот, кто определит это ЧУВСТВО исходом чувств, будет оригинален.
Я называю ЕГО "Прощанием с любовью".
Прощай, моя земная любовь.
ЛЮБОВЬ!Вечная и истинная!Спасибо, что дождалась...
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Публицистика : Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.
