Я втомилась від болю,
Від рабства колючих дротів,
Сліз підгірклі струмки
Я втомилася лити в долоні…
Серце хоче на волю –
В Ісуса обійми святі,
Розірвавши сітки,
Що тримають планету в полоні.
Помирати втомилась
Щодня, посекундно, щораз.
Від щоденних гріхів –
На снігу закривавлені рани…
Тільки Господа милість
Стирає знеможений час
До основи віків
І вибілює шати багряні.
Я втомилась без віри
По долі іти навмання,
Без любові й надії
Ледь жевріти я притомилась.
Божа ласка безмірна
Смерть чорну хрестом зупиня,
І над Всесвітом сіє Господь
Ніжно-зоряну милість.
2003.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Сломанные крылья. - Николай Зимин Пусть мои стихи послужат на ниве Божией во спасение новых душ во славу Премудрого Бога.
Пускай о небе ты мечтаешь,
Но строишь рай свой на земле.
К чему обман? Ты забываешь,
Что жизнь твоя - есть дар небес.
Поверь, мой друг, живому Богу
Нужна безгрешная душа.
Бескрылых душ на свете много.
Твоя - частица Божества...
