Я сам ещё не понимаю
О чём получатся стихи,
И я обычно начинаю,
Когда не видно мне ни зги.
Лишь строчка, что пришла в размере
Под польку-бабочку иль твист...
Когда я жил в эс-эс-эс-сэре
Я был немножко гитарист.
И музыка меня учила,
Что не подводит ритм и слух,
И что какая-то есть сила -
Когда ведёт за руку Дух.
И хоть ломал свои гитары,
И струны рвал, как провода,
Не представлял иной я пары,
Лишь только - музыка и я.
И доверял струне мелодий,
И знал, она ведет туда,
Где смыслы меж хаоса бродят,
И где гуляет красота...
И пусть не ясен путь и выстрел
Тот роковой не прозвучал,
Но слово, как паркета выстил,
Как обретение начал,
Ложится точно, гладко, плавно
Как будто кто-то заказал,
Я лишь не знал, кто самый главный,
Но после всё-таки узнал.
И потому я начинаю,
И верю - слово приведёт
К Тому, Кого я и узнаю
Кто был и есть, и Кто грядёт.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
нам ваша жизнь пример!
сплошная эволюция!
гитар поломанных и перервАных струн!
вначале была детская полюция
теперь взрослеете! пора на перекур!
я тож не знаю как мне строки лягут
када читаю ту гали мать you,
что сочиняете, и что вложил грядущий
в тревожную обыденность для you
Он есть всегда! Он просто вечно сущий!
Но даже Он притих читая ваш же стих !
Гряди !гряди! гряди же!Ну, Грядущий!
Хотя бы чтобы грайцер поутих
Проза : Ясени - Мучинский Николай Це моє найперше оповідання. Викладена в нему історія реальна. Її розповів мені одного разу, коли приїзжав на курси підвищення кваліфікації в наш педуніверситет, мій рідний брат, він працював на той час учителем однієї з сільських десятирічок. В цей день брат заночував у мене. Сімя моя на той час була в селі і ми мали змогу майже цілу ніч розмовляти. Реальний Микола якийсь час був його учнем. Запитання в брата, до мене, після розповіді цієї трагічної історії, було таке: "Скажи мені чому так сталось? Я напевне не знаю в своєму житті людини, яка б більше за Миколу любили Бога і ось такий результат. Миколи нестало, така страшна смерть, і в ще досить в молодому віці.Чому такі хороші люди, які до того ще й люблять Бога - гинуть, а всяка погань процвітає? Ви можете догадуватись, що я йому відповів. Та коли він пішов вранці на заняття, я взяв ручку і написав цю історію.
Можливо її потрібно було б тепер підправити. Та я не хотів, а оце недавно, перечитав її знову і добавив в кінці буквально чотири рядочки. Не знаю чи в Миколи були сини, та знаю в Господа вони точно є.